Простатит. час до лікаря?

Простатит – запалення передміхурової залози. На жаль, багатьом представникам сильної половини людства цей діагноз добре знайомий. За різними даними, на ці захворювання страждає не менше 35 відсотків дорослих чоловіків. Простатит – це не тільки дискомфорт і болючі відчуття, це й безпліддя, зниження лібідо, імпотенція, а також ризик злоякісного перетворення.

Причин простатиту багато:

• переохолодження;
• сидячий спосіб життя;
• закрепи;
• хронічні захворювання, такі як цукровий діабет та артеріальна гіпертензія;
• вогнища інфекції в організмі: риніт, фронтит, гайморит, карієс, тонзиліт, гастрит;
• інфекції, що передаються статевим шляхом, не тільки гострі та маніфестуючі, але й безсимптомні;
• стрес, безсоння;
• шкідливі звички: паління, алкоголь;
• стримування еякуляції під час статевого акту;
• недотримання інтимної гігієни;
• зниження імунітету;
• великі, травмуючі операції;
• травми промежини;
• незадоволення статевої потреби за наявності бажання;
• практика перерваного статевого акту. 

Простатит буває гострим і хронічним. Диференціюють хворобу також і а причиною запалення (бактеріальний, вірусний та інші), а також за характером змін у залозі (фіброзний, калькульозний, застійний). 

Симптоми простатиту

Симптоми захворювання в гострій і хронічній стадії можуть бути схожими, різняться вони за тривалістю:

• біль у промежині, яка може іррадіювати в поперек, ділянку прямої кишки, мошонки;
• розлад сечовипускання: струмінь сечі стає переривчастим, акт потребує зусилля та довгого часу, знижується напір;
• порушення статевої функції;
• зміни складу та якості сперми: жовтий колір, домішки, наявність неприємного заходу;
• слизисті та слизисто-гнійні виділення із сечівника, прямої кишки;
• підвищення температури.

Неліковане захворювання призводить до ускладнень:

• безпліддя;
• імпотенції;
• хронічного болючого синдрому;
• злоякісного переродження;
• циститу, пієлонефриту;
• сепсису.

Діагностика простатиту:

• ректальне дослідження;
• узяття соку простати на бактеріологічне дослідження та посів;
• загальний аналіз крові та сечі;
• визначення значення PSA – маркер онкологічного переродження;
• УЗД або ТРУЗД;
• біохімічний аналіз крові;
• біопсія передміхурової залози, КТ, МРТ – за показаннями в разі підозри на злоякісне новоутворення.

Лікування простатиту:

1. Найбільш ефективно – усунути причину захворювання. Якщо запалення спричинене інфекцією, призначаються антибактеріальні, противірусні, протимікробні препарати відповідно до збудника.
2. Корекція способу життя – корекція харчування (для профілактики закрепів і тривалого знаходження в туалеті), фізичні вправи, відмова від шкідливих звичок, гігієна статевого життя: використання презервативів, відмова від стримування еякуляції.
3. Знеболювання.
4. Масаж простати, фізіотерапевтичне лікування.
5. Оперативне втручання у важких випадках – для видалення гною, повернення нормальної прохідності сечовивідних шляхів. Операції роблять у виняткових випадках.

Профілактика простатиту:

• регулярна фізична активність;
• відмова від шкідливих звичок;
• збалансоване харчування з достатньою кількістю клітковини;
• питний режим;
• відмова від ризикованої сексуальної поведінки, використання
• бар’єрних методів контрацепції;
• регулярні профілактичні огляди.