Міокардит – запалення в серці
Міокардит – це запальне захворювання міокарда (середнього шару серця), яке може призводити до некрозу міоцитів і розвитку тяжких наслідків і навіть смерті.
Міокардити бувають:
- бактеріальними;
- вірусними;
- алергічними;
- аутоімунними;
- токсичними.
Міокардит проявляється як загальними симптомами інфекції (підвищення температури, озноб, болі в м’язах, погане самопочуття), так і характерними серцевими симптомами.
Симптоми
- болі в серці;
- задишка;
- зниження порога толерантності фізичного навантаження;
- перебої в роботі серця;
- тахікардія.
При перших симптомах слід звернутися за консультацією до кардіолога.
Час розвитку симптомів залежить від форми міокардиту. Так, при інфекційному, алергічному запаленні хвороба розвивається дуже швидко – протягом годин або днів. А у випадку аутоімунної патології або токсичної дії рахунок іде на тижні, місяці, іноді – роки. Але, незважаючи на тривалий час перебігу хвороби, існує високий ризик ускладнень міокардиту:
- дилатаційна кардіоміопатія;
- серцева недостатність;
- асцит, набряк легенів;
- тромбоемболія легеневої артерії;
- кардіогенний шок;
- раптова зупинка серця.
Діагностика міокардиту включає:
- збір анамнезу;
- огляд з обов’язковою аускультацією серця;
- лабораторна діагностика (загальний і біохімічний аналіз крові);
- ЕКГ;
- ЕХО-КГ;
- МРТ серця;
- коронарографію;
- біопсію міокарда – у сумнівних випадках.
Лікування міокардиту
У більшості випадків міокардит при своєчасному початку терапії вдається повністю вилікувати. Пацієнтам призначається обов’язковий тривалий постільний режим. Необхідно уникати вживання алкоголю та протизапальних препаратів. Проводиться терапія порушень ритму (вона може включати встановлення тимчасового кардіостимулятора), серцевої недостатності, етіотропна терапія, якщо є збудник – антибактеріальні засоби, противірусні. Застосовуються також імунодепресанти, глюкокортикостероїди, у найважчих випадках рекомендується пересадження серця.
