Основні правові норми, що випливають з Основного закону – Конституції від 2 квітня 1997 роки (Законодавчий вісник № 78, поз. 483), викладені в наступних законах: від 30 серпня 1991 року про медичних установах (Законодавчий вісник № 91, поз. 408, від 1992 року, № 62, поз. 315, 1994 г., № 121, поз. 591, від 1995 року, № 138, 682 від 1996 № 24, № 110, від 1997 № 104, № 661, № 121, № 769 і № 158, № 1041 і від 1998 року № 106, № 668 і № 117, поз. 756) , про охорону здоров’я населення від 19 серпня 1994 року (Законодавчий вісник № 111, поз. 535, від 1997 року, № 88, поз. 554 та № 113, поз. 731), про збір та трансплантації клітин, тканин і органів від 26 жовтня 1995 року (Законодавчий вісник № 138, поз. 682), про професії медсестри і акушерки від 5 липня 1996 року (Законодавчий вісник № 91, поз. 410 та від 1998 року, № 106, поз. 668), про медичної професії від 5 грудня 1996 року (Законодавчий вісник № 28, поз. 28 і № 88, поз. 554 та від 1998 року, № 106, поз. 668). I. Права пацієнта, що випливають з безпосереднього застосування положень Конституції 1. Кожна людина має право на охорону здоров’я – ст. 68 п. 1. 2. Кожен громадянин має право на рівний доступ до медичних послуг, які фінансуються за рахунок державних коштів, на умовах і в обсязі, передбачених законом – ст. 68 п. 2. II. Права пацієнта в медичному закладі, про які йдеться в законі про медичні заклади 1991 р 1. Пацієнт, який звертається до медичного закладу, має право негайно отримати медичні послуги в зв’язку із загрозою життю або здоров’ю, незалежно від обставин – ст. 7. 2. Пацієнт в медичному закладі має право на: 1. отримання медичних послуг, які відповідають вимогам медичних знань, а в ситуації обмежених можливостей в наданні відповідних пільг – для використання достовірної, заснованої на умовах медичних процедур визначені порядок доступу до пільг – ст. 19 ч. 1 п. 1, ст. 20 ч. 1 п. 1 і ст. 26, 2. надання йому медичними особами, які мають право на їх надання, в приміщеннях і з використанням пристроїв, які відповідають певним професійним і санітарним вимогам – ст. 9 ч. 1 і ст. 10, 3. інформацію про стан здоров’я – ст. 19 пункту 1 пункту 2, 4. згоду або відмову в наданні йому певних медичних послуг, після отримання відповідної інформації-ст. 19 п. 1 п. 3, 5. інтимності і поваги гідності під час надання медичних послуг – ст. 19 п. 1 п. 4, 6. надання йому медичної карти або вказати іншу особу, якій ця документація може бути надана – ст. 18 поз. 3 п. 1, 7. забезпечення захисту даних, що містяться в медичній документації щодо його особи-ст. 18 п. 2, 8. доступ до інформації про права пацієнта-ст. 19 п. 6. крім того, в медичному закладі, призначеному для людей, які потребують цілодобових або денних медичні послуги, наприклад, в лікарні, санаторії, лікувально-виховній установі, пацієнт, прийнятий в цю установу, має право на: 9. забезпечити його: a) фармацевтичними та медичними матеріалами-ст. 20 поз. 1 п. 2 і ст. 26, б) розташуванням і харчуванням, відповідним станом здоров’я-ст. 20 поз. 1 п. 3 і ст. 26, в) душпастирська опіка – ст. 19 поз. 3 п. 3, 10. додатковим доглядом, здійснюваним близьким особою або іншою особою, вказаним ним самим, – ст. 19 поз. 3 п. 1, 11. особистого, телефонного або кореспондентського контакту зі сторонніми особами-ст. 19 поз. 3 п. 2, 12. вказівку особи або організації, яким департамент охорони здоров’я зобов’язаний повідомити про погіршення стану здоров’я пацієнта, що створює загрозу життю або в разі його смерті – ст. 20 п. 2 і ст. 26, 13. згоду або відмову на його розміщення в даному медичному закладі-ст. 21, п. 1 і ст. 26, 14. випискою з медичної установи на свій запит і отримання від лікаря відомостей про можливі наслідки припинення лікування в даному закладі – ст. 22 п. 1 і 3, ст. 26, 15. надати йому необхідну допомогу та відвезти його в іншу лікарню, в ситуації, коли, незважаючи на рішення уповноваженого лікаря про необхідність негайного госпіталізації, він не може бути прийнятий в цю лікарню-ст. 21. 3. Пацієнт має право на медичну допомогу швидкої допомоги в разі нещасного випадку, травми, пологів, раптового захворювання або різкого погіршення стану здоров’я, що викликає загрозу життю – ст. 28. III. Права пацієнта визначені Законом про медичної професії 1996 року. Пацієнт має право на: 1. надання йому медичних послуг лікарем відповідно до показань сучасних медичних знань, доступними лікаря методами і заходами профілактики, визнання лікування захворювань, відповідно до правил професійної етики і з належною обережністю – ст. 4, 2. отримати від лікаря медичну допомогу в будь-якому випадку, якщо затримка в її наданні може привести до небезпеки втрати життя, важкої тілесної травми або важкого розладу здоров’я, а в інших термінових випадках-ст. 30, 3. отримати від лікаря доступну інформацію про свій стан здоров’я, діагнозах, пропонованих і можливі методи діагностики, лікарських препаратах, передбачити наслідки їх застосування, результати лікування і переговорах – ст. 31 п. 1, 4. запросити у лікаря інформацію про свій стан здоров’я і прогнозі, якщо він вважає, що лікар обмежує його інформацію в зв’язку з його благополуччям-ст. 31 пункту 4, 5. приймати рішення про осіб, яким лікар може надати інформацію, зазначену в п. 3-ст. 31 п. 2, 6. вираження вимоги, щоб лікар не надавав йому інформацію, зазначену в пункті 3-ст. 31 пункту 3, 7. не давати згоди на проведення лікарем обстеження або надання йому іншого медичного обстеження-ст. 32 п. 1, 8. для прийняття пацієнтом рішення лікар повинен надати йому інформацію, зазначену в п. 3-ст. 34 п. 1 і 2, 9. отримання від лікаря інформації, якщо в ході виконання операції, або застосування певного методу лікування або діагностики, в зв’язку з виникнення обставин, що становлять загрозу для життя і здоров’я пацієнта, лікар вніс зміни в їх обсязі – ст. 35 п. 2, 10. повагу лікарем його інтимності і особистої гідності-ст. 36 п. 1, 11. згоди або відмови в участі в наданні йому медичних послуг особам, які не є медичним персоналом, необхідним за типом пільг-ст. 36 п. 1 і 2, 12. звернутися за консультацією до компетентного лікаря-фахівця або організувати медичний консиліум-ст. 37, 13. досить попередження лікаря про намір відмовитися від його лікування і показання йому реальні можливості отримання конкретного переваги в іншого лікаря або в медичному закладі – ст. 38 п. 2, 14. зберігати в секреті інформацію, пов’язану з ним а, отриману лікарем в зв’язку з виконанням професії-ст. 40 п. 1, 15. отримання від лікаря відомостей про несприятливі для нього наслідки, в разі згоди на розголошення стосуються його відомостей, що знаходяться в розпорядженні лікаря, – ст. 40 п. 2 п. 4, 16. згоди або відмови в наданні лікарем загальнодоступних даних, що дозволяють ідентифікувати пацієнта-ст. 40 п. 4, і, крім того, пацієнт, який повинен бути підданий медичному експерименту, має право на: 1. вираження згоди або відмови на участь в медичному експерименті, після попереднього інформування його лікарем про цілі, шляхи та умови проведення експерименту, очікуваної користі, лікувальних або пізнавальних цілях, ризик і про можливості відкликати згоду і відмовитися від участі в експерименті на будь-який його стадії – ст . 24 п. 1, ст. 25 п. 1 і ст. 27 п. 1, 2. інформувати його про небезпеку для здоров’я і життя, яка може привести до негайного припинення експерименту-ст. 24 п. 2, 3. відкликання згоди на медичний експеримент на кожному етапі експерименту-ст. 27 п. 1. IV. Права пацієнта, викладені в законі про професії медсестри і акушерки 1996 р Пацієнт має право на: 1. надання йому медичних послуг медсестрою, акушеркою, які мають право на медичну практику, відповідно до поточного знаннями медицини, доступними їй методами і засобами, відповідно до правил професійної етики, а також з особливою ретельністю – ст. 18, 2. надання йому допомоги медсестрою, акушеркою відповідно до наявної у неї кваліфікацією, в будь-якому випадку небезпеки втрати їм життя або серйозного збитку його здоров’ю-ст. 19, 3. отримання від медсестри, акушерки відомостей про його правах-ст. 20 п. 1, 4. отримати від медсестри, акушерки інформацію про свій стан здоров’я, в зв’язку з здійснюваним медсестрою, акушеркою, доглядом-ст. 20 п. 2, 5. зберігати в секреті інформацію, пов’язану з ним і отриману медсестрою, акушеркою в зв’язку зі здійсненням професії-ст. 21 п. 1, 6. згоду або відмову від надання медсестрою, акушеркою загальнодоступних даних, що дозволяють ідентифікувати пацієнта, – ст. 21 ст. 4. V. Права пацієнта, викладені в законі про психічне здоров’я 1994 року. Пацієнт з психічними розладами, психічно хворий або розумово відсталий має право на: 1. безкоштовні медичні послуги, що надаються йому державними психіатричними закладами охорони здоров’я-ст. 10 п. 1, 2. безкоштовні ліки та санітарні предмети, а також приміщення та харчування, якщо він знаходиться в психіатричній лікарні, що є громадською установою охорони здоров’я-ст. 10 п. 2, 3. забезпечення йому методів терапевтичного лікування, відповідають не тільки через цілей в галузі охорони здоров’я, але також через інших його особистих інтересів і прагнення до поліпшення його здоров’я способом – ст. 12, 4. спілкування без обмежень з сім’єю та іншими особами, якщо він знаходиться в психіатричній лікарні або в будинку соціальної допомоги-ст. 13, 5. заяви про періодичне перебування поза лікарнею без виписки з установи-ст. 14, 6. повідомлення його про намір застосувати до нього пряме примус; дозвіл застосувати цей захід до пацієнта має випливати із закону-ст. 18, 7. повідомлення про намір проведення дослідження без його згоди і пояснення причин такого рішення; таке дослідження може бути проведено, якщо поведінка пацієнта вказує на те, що через психічних розладів може загрожувати безпосередньо власного життя або життя або здоров’ю інших осіб, або нездатна до задоволення основних життєвих потреб, – ст. 21 п. 1 і 2, 8. згоди або відмови в прийомі в психіатричну лікарню, за винятком випадків, коли положення закону допускають надходження в психіатричну лікарню без згоди пацієнта-ст. 22, ст. 1 і ст. 23, 24 і 29, 9. інформувати і пояснювати йому причини надходження в психіатричну лікарню в разі, якщо він не дав на це згоди, і отримувати інформацію про наявних у нього в даній ситуації правах – ст. 23 п. 3, 10. анулювання раніше висловленої згоди на прийом в психіатричну лікарню-ст. 28, 11. необхідні дії лікарських препаратів на усунення причини прийняття його в лікарню без його згоди і ознайомлення його з майбутньою терапевтичної процедурою – ст. 33 п. 1 і 2, 12. виписки з психіатричної лікарні, якщо він знаходиться в ній без згоди, якщо припинилися причини його надходження і перебування в психіатричній лікарні без такої згоди-ст. 35 п. 1, 13. перебування в лікарні в ситуації, зазначеної в пункті 17, з пізніше висловленої згоди, якщо, за оцінкою лікаря, його подальше перебування в лікарні доцільно – ст. 35 п. 2, 14. подачі, в будь-якій формі, заяви про розпорядження виписати його з психіатричної лікарні-ст. 36 ст. 1, 15. звернення до опікунської суд за постановою про виписку з психіатричної лікарні, після отримання відмови виписати з лікарні на заяву, про який йдеться в п. 19 – ст. 36 п. 3, 16. інформації про терміни і способі подачі заяви до опікунської суд, зазначений в п. 20 – ст. 36 п. 3, 17. клопотання про призначення наглядача, якщо, перебуваючи в психіатричній лікарні, йому потрібна допомога для ведення всіх його справ, або справ певного роду-ст. 44 п. 1, і має право на те, щоб особи, які вчиняють дії, що випливають із закону, зберігали в таємниці все, що його стосується, про що вони повідомляють, виконуючи дії, що випливають із закону, – ст. 50 пункту 1. VI. Права пацієнта, викладені в законі про збір та трансплантації клітин, тканин і органів 1995 р .: 1. Пацієнт має право на: 1. згоду і скасування згоди в будь-який час на збір після його загибелі клітин, тканин і органів-ст. 4 і ст. 5 п. 1-4, 2. добровільної згоди перед лікарем на отримання від нього за життя клітин, тканин або органів для їх пересадки певного реципієнта, якщо він має повну правоздатність – ст. 9 п. 1 п. 7, 3. захист персональних даних, що стосуються донора / реципієнта трансплантата, і їх секретність-ст. 12 ст. 1. 2. Пацієнт, який повинен бути реципієнтом, має право включити його в список осіб, які очікують трансплантації клітин, тканин і органів і бути обраний як реципієнта на основі медичних критеріїв – ст. 13.