Цукровий діабет

Цукровий діабет – це тривало поточне захворювання, пов’язане з патологією вуглеводного обміну в організмі. Основними ознаками цукрового діабету вважаються:

• Прискорене сечовипускання (поліурія): високий рівень глюкози в крові викликає прискорене сечовипускання.
• Сильна спрага (спрага): надмірне бажання може бути викликане втратою води із сечею.
• Підвищений голод: незважаючи на те, що кількість споживаної їжі збільшується, може відбуватися втрата ваги, оскільки цукор не встигає повністю утилізуватися в клітинах.
• Втома й астенічність: Втома з’являється через те, що клітини не отримують необхідну кількість енергії через нестачу інсуліну.
• Повільне загоєння: Велика кількість глюкози впливає на здатність організму загоювати подряпини.
• Тремтіння, а також скутість кінцівок: Це пов’язано з ураженням нервів (діабетична нейропатія).
• Зміни в зорі: зміни в кришталику ока можуть призвести до затуманення зору.

Ознаки діабету формуються з плином часу і не завжди виражені в один і той самий період. Якщо ви вважаєте, що у вас є це захворювання, необхідно звернутися до лікаря, щоб отримати відповідну консультацію, а також вилікуватися.

Який фахівець займається лікуванням цукрового діабету?

Лікування діабету містить велику кількість нюансів, а також часто передбачає допомогу деяких фахівців. Багато з них перераховані нижче:

• Лікар: спеціалізується на ендокринній концепції, яка контролює баланс гормонів в організмі. Ендокринологи фіксують захворювання, рекомендують терапію, а також стежать за прогресуванням хвороби.
• Лікар-дієтолог: Для хворих на діабет важливо дотримуватися спеціальної дієти. Дієтолог допоможе скласти індивідуальний план харчування, щоб задовольнити ваші потреби у вуглеводах, білках, жирах та інших поживних речовинах.
• Лікар загальної практики: Лікар загальної практики вважається первинним комунікатором для пацієнтів з ознаками діабету; лікар однієї практики визначає первісну думку, призначає аналізи, а також направляє до ендокринолога за наявності потреби.
• Медсестра з діабету: медсестра, що спеціалізується на діабеті, здатна навчити пацієнта керувати захворюванням, включно з введенням інсуліну, визначенням рівня глюкози та уніфікованим доглядом.
• Офтальмолог: оскільки захворювання може зачіпати очі, у проєкт лікування може бути включений офтальмолог, щоб контролювати і лікувати труднощі, пов’язані з очима.

Фізіотерапевти та фахівці з фізіологічної активності: постійна фізіологічна динаміка має велике значення в лікуванні діабету. Фахівці з фізіологічної активності можуть допомогти скласти безпечний і успішний план лікування.

Лікування діабету має бути єдиним, а також враховувати індивідуальні особливості пацієнта.

Групи ризику цукрового діабету

Існує низка людей, які схильні до значного ризику формування цукрового діабету. Основні категорії перераховані нижче:

• Генетична схильність: Наявність у сім’ї діабету, особливо діабету 1-го типу, підвищує загрозу формування цього захворювання в інших членів сім’ї.
• Роки: Загроза розвитку діабету зростає з роками; діабет 2-го типу нерідко зустрічається у людей у віці 45 років і старше.
• Гестаційна хвороба (наявність захворювання під час вагітності): У дівчат, у яких гестаційна хвороба сформувалася під час вагітності, підвищується загроза формування діабету в майбутньому.
• Надлишковий об’єм тулуба і захворювання: Надлишковий об’єм тулуба вважається однією з основних умов формування діабету. Захворювання черевної порожнини можуть бути особливо пов’язані з високим ризиком.
• Фізіологічна неактивність: Фізіологічна неактивність сприяє формуванню діабету. Систематичні фізіологічні процедури можуть допомогти контролювати масу тіла, а також рівень глюкози в крові. Популяція: Багато груп населення, як-от афроамериканці, латиноамериканці, червоношкірі австралійці та жителі тихоокеанських островів, схильні до високого ризику розвитку діабету.
• Дисгеніталізм полікістозних яєчників (PCOS): У дівчат з PCOS підвищений ризик розвитку діабету внаслідок метаболічних порушень.
• Гіпертонія (гіперліпідемія): Гіпертонія додатково підвищує ризик розвитку діабету.

Якщо ви належите до однієї або багатьох із цих компаній, важливо постійно контролювати рівень глюкози в крові, а також обговорювати загрозу разом із лікарем. Профілактика, а також раннє виявлення мають усі шанси допомогти вам подолати ризик формування діабету.

Види діабету

Діабет – це постійне захворювання, що характеризується підвищеним вмістом глюкози (глюкозурії) в крові. Існують різні типи діабету

Захворювання 1-го типу (ЦД1):

Також відома як інсулінозалежна хвороба.

Це аутоімунне захворювання, за якого імунна система атакує і руйнує бета-клітини підшлункової залози, що виробляють гормон. Для того щоб нормалізувати рівень глюкози протягом кількох місяців, необхідно вводити інсулін.

Зазвичай висновок встановлюється в грудному або ранньому віці.

Цукровий діабет 2-го типу (ЦД2):

Також називається неінсулінозалежним солодким діабетом.

Це захворювання характеризується соматичною резистентністю до дії інсуліну, а також його дефіцитом.

Зустрічається переважно в літніх людей, але може зустрічатися й у дітей та школярів.

Терапія полягає у зміні типу існування, пероральному прийомі препаратів і в деяких випадках гормонального препарату.

Гестаційна хвороба (ГД):

Виникає у деяких дівчат під час вагітності.

Уже після народження дітей ситуація зазвичай дещо покращується, але надалі підвищується ризик формування діабету 2-го типу.

Під час вагітності необхідно контролювати та керувати рівнем глюкози.

Інші захворювання:

Є моносомним захворюванням, взаємопов’язаним з іншими захворюваннями та станами (наприклад, муковісцидозом, гормональними аномаліями).

Визначення типу діабету вважається важливим кроком на шляху до ефективного лікування захворювання. Терапія може включати дієту, фізіопроцедури, метод медикаментозного лікування, інсулінотерапію та інші методи відповідно до конкретних потреб пацієнта.

Способи діагностики діабету

Діагностика діабету потребує проведення низки обстежень, а також аналізів для вимірювання рівня глюкози в місячному обчисленні, а також оцінки ланцюгової функції підшлункової залози. Нижче перелічено основні способи діагностики:

Глюкозотолерантний тест із голодуванням (ГТП):

Цей аналіз вимірює рівень глюкози в крові вже після нічного голодування (не менше 8 разів). Використовується для виявлення діабету, а також переддіабету.

Великий рівень глюкози здатний вказувати на завдання, пов’язані з перебудовою глюкози в організмі.

Оральний тест на толерантність до глюкози (OGTT):

Цей аналіз дає оцінку того, як цукор переробляється організмом уже після надходження в організм певної кількості глюкози.

Він використовується для виявлення порушеної толерантності до глюкози, а також для діагностики діабету 2-го типу.

Дослідження глікованого пігменту (HbA1c):

Вимірює помірний ступінь глікованого гемоглобіну за останні два-три місяці. Дає можливість отримати дані про довгострокову глікемію.

Зазвичай використовується з метою прогнозування взаємодії в терапії.

Дослідження сечі на вміст глюкози, а також кетонів:

Дозволяє встановити наявність глюкози, а також кетонових тіл у сечі, що може бути ознакою неповного контролю глюкози.

Тест на антитіла до острівцевих клітин:

Використовується для діагностики діабету 1-го типу, який зазвичай поєднується з аутоімунним руйнуванням бета-клітин.

Контроль рівня глюкози протягом дня (глюкозна самодисципліна):

Хворі на цукровий діабет мають усі шанси постійно визначати рівень глюкози протягом місяця за допомогою глюкометра.

Висновок про наявність діабету встановлює лікар. Важливо негайно вдатися до консультації та діагностики, якщо у вас є ознаки діабету або ви перебуваєте в групі ризику його виникнення.

Ускладнення цукрового діабету

Це захворювання здатне спричиняти найрізноманітніші ускладнення, особливо якщо рівень глюкози протягом кількох місяців погано контролюється. Ці ускладнення мають усі шанси зруйнувати найрізноманітніші апарати, а також концепції організму. Нижче перераховано багато з основних ускладнень цукрового діабету:

Серцево-судинні ускладнення

Ішемічна хвороба серця: підвищений артеріальний тиск і рівень холестерину збільшують загрозу розвитку атеросклерозу та інфаркту міокарда.

Крововилив у мозок: високий рівень глюкози впливає на стан кровоносних судин, а також збільшує загрозу інфаркту.

Офтальмологічні ускладнення:

Діабетична ретинопатія: кровоносні артерії сітківки мають усі шанси бути зіпсованими, що здатне спричинити зміщення в гірший бік зору, а також аж до сліпоти.

Захворювання нирок (діабетична нефропатія):

Високий рівень глюкози, а також підвищений артеріальний тиск мають усі шанси пошкодити нирки і зрештою спричинити стійку ниркову недостатність.

Неврологічні ускладнення (діабетична нейропатія):

Можливі скутість і біль у кінцівках, розлади травлення та сексуальна дисфункція.

Захворювання стопи:

Діабетична стопа – загострення, пов’язане з дефектами нервів і кровоносних судин, що може призвести до утворення виразок та інфекцій стопи.

Ускладнення, пов’язані з наявністю вагітності:

Дівчата з діабетом піддаються значному ризику ускладнень вагітності, таких як гестоз, а також вади розвитку природи.

Інфекції:

Високий рівень глюкози в цей період знижує опірність організму до інфекцій, а також підвищує загрозу формування інфекцій сечовивідних шляхів, шкіри та інших органів.

Незначна, а також велика кількість глюкози в крові:

Незадовільний або підвищений вміст глюкози в крові може спричинити такі небезпечні стани, як нездужання (незначний вміст глюкози в крові), а також гіперглікемію (значний вміст глюкози в крові).

Ефективна терапія діабету, що включає постійний контроль рівня глюкози в крові, відповідну медикаментозну терапію та ведення правильного способу життя, дає змогу зменшити загрозу формування цих ускладнень і поліпшити якість життя пацієнта. Важливо регулярно проходити обстеження і стежити за своїм самопочуттям під контролем медичного працівника.

Дієта за цукрового діабету

Правильне харчування відіграє ключову роль в управлінні цукровим діабетом. Здорова дієта допомагає контролювати рівень глюкози в крові, підтримувати вагу в нормі та запобігати ускладненням. Ось основні принципи дієти при цукровому діабеті:

Контроль вуглеводів:

Вуглеводи мають найбільший вплив на рівень глюкози в крові. Важливо ретельно моніторити кількість вуглеводів у раціоні та розподіляти їх рівномірно протягом дня. Надання переваги складним вуглеводам, таким як цільнозернові продукти, овочі, фрукти і бобові, є ключовим моментом, оскільки вони засвоюються повільно і не викликають різкого збільшення рівня глюкози в крові.

Контроль порцій:

Визначення правильних розмірів порцій допомагає керувати калоріями та рівнем глюкози. Рекомендується використовувати мірні ємності та ваги для контролю порцій.

Білки та жири:

Включення білків і здорових жирів у раціон також важливе. Вони допомагають утримувати відчуття ситості та стабілізувати рівень цукру.

Обмеження насичених і трансжирів:

Обмеження споживання насичених і трансжирів допомагає керувати холестерином і підтримувати здоров’я серця. Такі жири трапляються в жирному м’ясі, молочних продуктах із високим вмістом жиру, швидкому харчуванні та смажених продуктах.

Регулярні прийоми їжі:

Поділ прийомів їжі на 3 основні та 2-3 додаткові прийоми протягом дня допомагає підтримувати стабільний рівень глюкози.

Овочі та фрукти:

Різноманітність овочів і фруктів у раціоні забезпечує організм важливими вітамінами, мінералами та антиоксидантами. Однак слід контролювати кількість споживаних фруктів через їхній вміст вуглеводів.