Забиття та травми
Травми посідають перше місце за причинами непрацездатності та інвалідності. Найбільш високий ризик травм при ожеледі, активних заняттях спортом. Травми супроводжують нас усе життя.
Травми діляться на групи в залежності від характеру травмуючого фактора:
- термічні,
- фізичні,
- електро- і баротравми,
- хімічні.
За кількістю ушкоджень: ізольовані та множинні, комбіновані, поєднані.
Зважаючи на обставини отримання: побутові, спортивні, професійні, автомобільні.
Найпоширеніші: забиття, вивихи, розтягнення, розриви та переломи.
Забиття – це вид ушкодження м’яких тканин без порушення цілісності шкіри. Забиття розвивається при сильному тупому ударі предметом або об поверхню. Забиття можуть супроводжувати й інші ушкодження – переломи, вивихи та розтягнення. Під час дії травмуючого фактора порушується цілісність дрібних судин – виникає синець. Прояви забиття залежать від характеру травми, віку, фізичного стану, місця впливу. Найнебезпечнішими є забиття живота та грудної клітки – у таких випадках часті внутрішні ушкодження, які можуть мати сумні наслідки. При забиттях кінцівок може відбутися відшарування м’яких тканин від кістки, окістя, розриви зв’язок, що чревате їх омертвленням і стійким порушенням функції руки або ноги. Небезпечними є й великі крововиливи, тому що можуть легко інфікуватися та нагноїтися.
Проявляються забиття болем, набряком і синцем. При супутніх розривах, розтягненнях, переломах – порушенням функції травмованої області.
Причини звернення до лікаря при травмах:
- забиття живота, грудної клітки, голови;
- величина крововиливу більше 5 сантиметрів у діаметрі;
- наростаючий хворобливий набряк;
- набряк суглоба;
- деформація кінцівки – подовження або вкорочення;
- відсутність рухів або їх патологія;
- сильний, нестерпний біль;
- відсутність чутливості після травми.
Лікування травм і забиття – завдання лікаря-травматолога. Чим раніше буде розпочата терапія та проведене втручання – тим легше й швидше пройде відновлення. Категорично не можна займатися самолікуванням.
