Еректильна дисфункція в чоловіків: діагностика та лікування

Еректильна дисфункція – це нездатність досягти або підтримувати ерекцію статевого члена під час мастурбації або статевого акту, достатню для отримання задоволення та розрядки.

Даний стан може бути спричинений фізіологічними та психологічними факторами. Більшість чоловіків хоча б раз у житті стикалися із цією проблемою, однак це не позначилося на їх задоволеності сексуальним життям. Разові інциденти є абсолютною нормою й не повинні викликати побоювань. Тривалі проблеми з ерекцією, еякуляцією, досягненням оргазму – привід звернутися до спеціаліста.

Причини еректильної дисфункції:

• інфекції сечостатевої сфери;
• ожиріння;
• атеросклероз;
• хвороби серцево-судинної системи;
• паління;
• наркотики;
• зловживання алкоголем;
• стрес і психоемоційне виснаження;
• цукровий діабет;
• гормональні розлади;
• травми та операції;
• деякі медикаменти;
• малорухливий спосіб життя;
• авітамінози;
• біль під час коїтусу через викривлення, пороки розвитку;
• патологія нервової системи (інсульти, енцефалопатія, хвороби нейронів, пухлини, травми, розсіяний склероз).

Причин для розвитку еректильної дисфункції дуже багато, і, як правило, вони впливають комплексно.

Ранні ознаки еректильної дисфункції: відсутність ерекції вранці, прискорена або вповільнена еякуляція, неможливість досягти повноцінної ерекції під час мастурбації, уповільнення швидкості настання ерекції навіть при сильному збудженні та стимуляції.

Діагностика еректильної дисфункції

За статистикою, близько 10 % чоловіків старше 21 року страждають від еректильної дисфункції, до віку 60 років їх кількість становить третину. При цьому тільки 22 % звертаються до лікаря й 36 % починають лікування. Це пов’язане з певним соромом та уразливістю чоловіків у плані сексуальної функції. Але чим раніше проведена діагностика та розпочате лікування, тим скоріше настане позбавлення від недуги.

Діагностика еректильної дисфункції широка, ураховуючи велику кількість можливих причин стану:

• збір анамнезу та анкетування;
• огляд зовнішніх статевих органів;
• оцінка вторинних статевих ознак, ступеня їх розвитку;
• загальний аналіз крові та сечі;
• дослідження рівня гормонів;
• біохімічний аналіз крові на вміст ліпідів і стан вуглеводного обміну;
• оцінка стану нервової та серцево-судинної системи;
• дослідження ерекції;
• УЗД із допплером;
• оцінка рефлексів;
• ангіографія статевого члена;
• вимір температури сечостатевої сфери;
• електроміографія статевого члена;
• та багато інших за показаннями.

Лікування еректильної дисфункції

Терапія є багатокомпонентною й часто тривалою. У першу чергу необхідно виключити шкідливі звички, редагувати харчову поведінку, налагодити режим сну та відпочинку. Іноді пацієнтам рекомендована психотерапія для роботи зі стресом, депресією, для навчання боротьби із ситуаціями, що виснажують психіку.

З медикаментозної терапії показані стимулятори ерекції, судинні препарати, заміна ліків, які знижують ерекцію, на безпечні аналоги. Можливе застосування пристосувань для досягнення ефективної ерекції.

Хірургічне лікування дисфункції застосовується при виснаженні інших можливостей терапії. Застосовуються операції на судинах, а також протезуючі операції.