Лікування захворювань органів слуху (отит)

Види запального процесу в одному з відділів органу слуху:

• зовнішній отит;
• середній отит;
• внутрішній отит.

Така класифікація відображає будова вуха, в якому виділяють такі відділи:

• вушна раковина та зовнішній слуховий канал – зовнішнє вухо;
• барабанна порожнина, в утворенні якої бере участь безліч маленьких кісточок; вона відокремлюється від зовнішнього вуха барабанною перетинкою та з’єднується із глоткою через євстахієву трубу – середнє вухо;
• лабіринт, що складається з равлика та трьох напівкруглих каналів, – внутрішнє вухо.

Зовнішній отит

Запальний процес у зовнішньому слуховому проході, як правило, виникає в результаті механічного ушкодження його внутрішньої поверхні, тому часто захворювання спостерігається в людей, які використовують непідходящі предмети для чищення зовнішнього вушного проходу.

Основні симптоми зовнішнього отиту

• біль у вусі, що посилюється при русі нижньою щелепою;
• сверблячка у вусі;
• виділення з вуха, можуть мати неприємний запах;
• іноді зниження слуху.

Не лікований зовнішній отит може привести до таких ускладнень, як:

• запалення середнього вуха;
• мастоїдит – запалення сосцеподібного відростка скроневої кістки, розташованого за вухом.

Діагностика зовнішнього отиту

Діагностика зовнішнього отиту заснована в основному на огляді зовнішнього слухового проходу за допомогою спеціального дзеркала. Також може знадобитися бактеріологічне дослідження.

Лікування зовнішнього отиту

Отоларинголог призначає курс лікування, який залежить від збудника та важкості перебігу. У тяжких випадках застосовуються антибіотики.

Середній отит

Середній отит дуже часто виникає в дітей. У більшості випадків він пов’язаний з інфекцією верхніх дихальних шляхів.

Симптоми середнього отиту

• сильний пульсуючий біль у вусі;
• порушення слуху;
• висока температура;
• загальне погане самопочуття, відсутність апетиту, блювота;
• серозні або гнійні виділення з вуха типові для хронічної форми захворювання й виникають при порушенні цілісності барабанної перетинки.

Нелікований середній отит може призвести до тяжких ускладнень, таких як перфорація барабанної перетинки, руйнування слухових кісточок, внутрішній отит і внутрішньочерепні ускладнення – абсцеси мозку, менінгіт, запалення скроневої кістки та ін.

Основний метод діагностики – отоскопія, що дозволяє оцінити стан барабанної перетинки, а також слухові тести, комп’ютерна томографія, бактеріологічне дослідження виділень вуха та мазок із носоглотки.

Лікування середнього отиту

Лікування середнього отиту полягає в антибіотикотерапії та вживанні препаратів, що полегшують симптоми захворювання. У будь-якому разі цим займається кваліфікований фахівець – отоларинголог.

Внутрішній отит

Внутрішній отит – небезпечне захворювання, яке найчастіше є наслідком запального процесу в середньому вусі.

Симптоми внутрішнього отиту

• запаморочення;
• дзвін у вухах, порушення слуху або глухота;
• ністагм – тремтіння очних яблук;
• нудота, блювота.

Лікування внутрішнього отиту

Діагностика захворювання включає ЛОР-дослідження, МРТ, КТ, рентген скроневої кістки. Запалення внутрішнього вуха потребує госпіталізації та інтенсивного лікування, включаючи внутрішньовенну антибіотикотерапію та хірургічне лікування – дренування середнього вуха або видалення лабіринту.